Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «О»

Всего записей: 42'783, страница 1999 из 2'140
Остроушенко Федір Іванович
1893 р.н., с.Олексіївка, українець, освіта середня, проживав у с.Дончине Бобринецького району, вчитель. Заарештований весною 1931 року Одеським оперативним сектором ДПУ УРСР (підозрювався у причетності до повстанської антирадянської підпільної організації). Одеським оперсектором ДПУ УРСР 16.12.1931 справу припинено, з-під варти звільнений під підписку про невиїзд. Вдруге, проживаючи у с. Тарасівка Бобринецького району і працюючи вчителем школи, заарештований 26.10.1937 Бобринецьким РВ НКВС ("дискредитовував тов.Сталіна, вихваляв Троцького: "в період революції, коли на фронтах відбувалося братання нашої армії з німцями, то Троцький серед солдат користувався великим авторитетом, а Сталіна тоді зовсім не було чути"; "Сталін відірвався від мас, сидить у Кремлі, не знає, чого бажає народ, а тому погано керує країною"). Засуджений 2.11.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Разом із ним було засуджено дружину Олесю Гаврилівну (див. Новомиргородський район), батько розкуркулений у 1931 році. (П - 7480, 8695)
Обельчак Тимофій Дорофійович
1898 р.н. еТрояни, українець, освіта вища педагогічна, проживав у м.Кіровограді, бухгалтер відділу боротьби з амбарними шкідниками. Заарештований 14.05.1947 Кіровоградським міськвідділом УМДБ ("в роки німецької окупації працював бухгалтером сільгоспкомендатури с.Захарівка Новоукраїнського району, водночас завідував школою: наказував учителям заклеювати портрети більшовицьких вождів у радянських підручниках, на районній учительській нараді 1942 року у виступі використовував антирадянські вислови, вихваляв систему освіти в Німеччині"; звинувачувався у належності до Організації українських націоналістів --у жовтні 1944 року при обшуку в його пальті виявлено агітку-звернення ОУН "За що бореться УПА"; із березня 1944 по серпень 1945-го - в лавах Червоної армії, гвардії старшина 3-ого Українського фронту, був тричі поранений, мав нагороди: орден "Червона зірка", медалі "За бойові заслуги", "За звільнення Праги", "За перемогу над Німеччиною"). Засуджений 4.08.1947 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років виправно-трудових таборів з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 14.02.1967 Верховним судом УРСР. (П - 8095)
Овсянников Іван Андрійович
1900 р.н. м.Двінськ (Польща), росіянин, освіта початкова, проживав у селищі Герасимівка (нині у складі м.Помічна Добровеличківського району), машиніст депо залізничної станції. У 1933 році місяць перебував під слідством за підозрою шпигунства на користь Польщі, виправданий. Вдруге заарештований 15.12.1937 ОДТВ ГУДБ НКВС ст.Помічна ("в Україну прибув у 1915 році, у 1918-ому співчутливо ставився до петлюрівського руху, згодом на його квартирі переховувався офіцер білої армії, який не хотів здатись червоноармійцям і покінчив життя самогубством; провадив антирадянську агітацію: "На Україну понаїжджали кацапи і забирають весь хліб для Москви, а українці лишаються голодними", "Трудящі СРСР забезпечені економічно погано: зарплата мізерна, а тут ще всякими позиками витягують у робітника останню копійку"). Засуджений 7.03.1938 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу. вирок виконано 13.03.1938. Реабілітований 8.10.1957 Кіровоградським облсудом. Брат Сергій засуджений "за участь у петлюрівському русі". (П - 4012)