Сохранено 2640535 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «М»

Всего записей: 197'444, страница 9866 из 9'873
Максименко Федір Демидович
1920 р.н., с.Великодрюкове, українець, освіта 4 класи та курси трактористів, член ВЛКСМ, проживав у м.Ленінабад (Таджикистан), репатріант табору 0333. Заарештований 30.10.1947 відділом контррозвідки МДБ перевірочно-фільтраційних таборів (антирадянська діяльність: "рядовий 46-го особливого розвідувального танкового батальйону 99-ої стрілецької дивізії 5.07.1941 під Теребовлею Тернопільської області потрапив у німецький полон, у грудні 1942-го направлений в Українську зондеркоманду, де проходив підготовку українських пропагандистів; 4.05.1945 у м.Альтинграбов, Німеччина, полонений Червоною армією"). Засуджений 19.03.1948 трибуналом Туркестанського військового округу до 25 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років. Особливою нарадою МДБ СРСР 20.11.1948 міру покарання зменшено до 15 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Центральною комісією з перегляду справ осіб, засуджених за контрреволюційні злочини 28.03.1955 справу переглянуто і покарання зменшено до фактично відбутого строку, з-під варти звільнений. Реабілітований 25.01.1977 трибуналом Туркестанського військового округу. (П- 8349)
Максименюк Федора Трифонівна
1900 р.н., с.Могильне, українка, неписьменна, хлібороб. Заарештована 11.03.1930 Первомайським окрвідділом ДПУ ("контрреволюційна агітація за проведення масової волинки: 7.03.1930 на зборах селян з приводу жіночого свята 8 Березня Федора виступила з закликом до односельців: "Вас заганяють у колгоспи - а треба вийти з них, щоб жодна душа там не зосталась", 8-9 березня ходила селом і агітувала, 10 березня зібрала жінок, провела зібрання, жінки рушили до колгоспного господарства, зламали замки, знищили список записаних до колективного господарства людей, 11 березня рушили колоною до 3-го земельного товариства села Могильного, далі до 2-го, але по дорозі зустріли загін міліції - і розбіглись по хатах"; "в середині березня 1930 року в Хащуватському районі Первомайського округу на грунті колективізації в селах Могильне, Бандурове, Котівка, Будьонівка та інших виникли масові волинки, розпускали сільради, вибирали старост, волинки переходили у збройний опір; у Могильному жінки кинулись до колгоспних складів, розбирали колгоспне майно, інвентар, посівне насіння, худобу; Федора Максименюк організувала охорону біля складів - волинка носила масовий характер, фактично вона призвела до остаточного розвалу колективізації у селі"). Засуджена 12.04.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув'язнення у концтаборі. Реабілітована 4.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11318)
Маланич Іван Манкурович
1887 р.н., с.Клинове, українець, освіта 3 класи, член колгоспу "Червона зірка", сторож сільського клубу. Заарештований 28.07.1937 Голованівським РВ НКВС (контрреволюційна діяльність: "у 1914-19 роках служив у царській армії, був у австрійському полоні, втікав, у 1918-му перебував під арештом жандармів 3 доби - катували, підвішували за руки й за ноги по півгодини; у 1930 році вступив у колгосп "До світла", а весною вийшов, забрав своїх коней і агітував людей до масового виходу; у 1932 році закопав хліб - знайшли, у 1933-ому пійманий за зрізані колоски, заарештований, сидів 2 місяці у камері попереднього ув'язнення Голованівського ДПУ; нацьковував селян на клуб, в якому відкрили церкву: "Скоро зірвемо з клубу червоного прапора й як раніше правитимем у церкві"). Засуджений 23.10.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 4.07.1959 Кіровоградським облсудом. (П - 4783)
Малецький Роман Іванович
1884 р.н., с.Янове (нова назва Іванів) Калинівського району Вінницької області, поляк, освіта - двокласне міське училище, контролер ощадкаси ст.Холонівська Південно-Західної залізниці. Заарештований 10.05.1931 шляхово-транспортним відділом ДПУ ст.Гайворон ( у 1920 році брав участь у поїздці на маївку на ст.Уладівка з польськими офіцерами і духовенством, на своїй квартирі влаштовував зібрання білопольських офіцерів; закликав поляків-католиків не допустити більшовиків до влади, а служити Богу і королю, мав тісні зв'язки з ксьондзом П'ясецьким, колишнім засновником контрреволюційної організації "Бяла ружа", під час закриття костелу агітував людей висловлювати протест"). Засуджений 31.05.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 15.02.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 6456)
Малков Федір Петрович
1893 р.н., смт Вільшанка, болгарин, освіта 2 класи, бухгалтер колгоспу ім.17-го партз'їзду. У 1932 році розкуркулений і за контрреволюційну діяльність притягувався до відповідальності. Вдруге заарештований 26.02.1932 Вільшанським РВ НКВС (антирадянська діяльність: «через 2 місяці після арешту в 1932 році втік з-під варти, переховувався, повернувшись, вступив у колгосп, агітував проти заходів радвлади, зокрема в період самообкладання виступив на загальних колгоспних зборах: "Наші колгоспи бідні і ми не можемо приймати самообкладання, як приймають інші", колгоспні збори були зірвані і питання про самообкладання було провалено"). Одеським облвідділом ДПУ 30.04.1932 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 1.10.1937 Вільшанським РВ НКВС (контрреволюційна діяльність). Засуджений 23.10.1937 трійкою УНКВС Одеської області до розстрілу, вирок виконано 10.11.1937. Реабілітований 7.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П-6416, 9512)