Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Л»

Всего записей: 107'334, страница 5006 из 5'367
Лахманюк Охрім Якович
1914 р.н., с.Ташлик, українець, освіта початкова, без певного місця проживання, член колгоспу "Комунар" Покровського району Сталінської (нині Артемівського Донецької) області. Заарештований 27.10.1941 особливим відділом НКВС 74-ої стрілецької дивізії 12-0ї армії (714.07.1941 призваний до лав Червоної армії, але як хворого туберкольозом кісток звільнили від служби й направили в Харківську область на тилові роботи, перевірили іще раз на комісії і звільнили остаточно; 15.09.1941 приїхав у колгосп "Комунар", бо довідався, що тут потрібна робоча сила, але як підозрілого його затримали, через 13 днів випустили; 5 жовтня знову затримали - цього дня, працюючи в полі, знайшов фашистську листівку з перепусткою в табір ворога, сховав її в шкарпетку з метою показати рідним та знайомим"). Засуджений 31.10.1941 військовим трибуналом 74-ої стрілецької дивізії 12-ої армії до розстрілу, вирок виконано 3.11.1941 у м.Серго-Стаханов (нині Кадіївка) Донецької області. Реабілітований 7.05.1990 Кіровоградським облсудом. (13980 - П)
Левицький Василь Михайлович
1905 р.н., с.Салькове, українець, освіта початкова, член ВЛКСМ до 1924 року, проживав у с.Хащувате Гайворонського району, служитель релігійного культу. У 1934 році за антирадянську діяльність утримувався 2 місяці під вартою. Вдруге заарештований 4.04.1937 Гайворонським РВ НКВС ("провадив антирадянську агітацію серед віруючих: "Ваше завдання полягає в боротьбі проти радянської влади до останньої краплі крові", з 1924 року служив у церквах довколишніх сіл Салькове, Кугове, Устя, Казавчин, Концеба, Сабатинівка, Могильне; після закриття церкви у Хащуватому збирав підписи серед віруючих для клопотання перед ВУЦВК про відкриття храму, писав листа тов.Сталіну - церква-була закрита за постановою загальних зборів громадян Хащуватого, яка затверджена постановою ВУЦВК; систематично поширював провокаційні чутки"). Засуджений 15.06.1937 трійкою УНКВС СРСР до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 8612)
Лепіс Михайло Михайлович
1890 р.н., с. Ушпельчі Курляндської губернії (нині Латвія), латиш, освіта початкова, проживав у с.Мар'янівка Бобринецького району, член колгоспу імені Косіора. Заарештований 5.12.1937 Кіровським міськвідділом НКВС ("за даними агента "Дубовика" Лепіс був патріотом фашистської Латвії, провадив контрреволюційну націоналістичну пропаганду спрямовану проти соціалістичного ладу в СРСР, вихваляючи капіталістичну систему в Латвії, зокрема у 1929 році агітував селян проти колективізації сільського господарства; під час підготовки до виборів у Верховну Раду повсякчас зривав збори; отримуючи листи з-за кордону, використовував їх для вихваляння умов життя селян у Латвії"; "підтримував зв'язки з Семеном Другалем, засудженим у грудні 1937 року до розстрілу за те, що під виглядом читання книг і провадження релігійних обрядів, зводив наклепи на радвладу, вихваляючи царизм і фашизм; обидва разом компрометували радянську торгівлю, розбазарюючи кооперативне майно"). Засуджений 12.01.1938 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 27.01.1938. Реабілітований 1.07.1961 Верховним судом УРСР. (П - 5448)