Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16247 из 17'371
Курутіна Любов Олексіївна
1922 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта незакінчена вища (1-ий курс Харківського інституту іноземних мов), член ВЛКСМ у 1938-41 роках, секретар-друкарка облдержбанку. Заарештована 14.02.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 24-го гвардійського стрілецького корпусу (“співробітництво з німецькими окупантами в роки війни: у грудні 1941 року начальнику поліції дала підписку про згоду бути таємним співробітником; в с.Інженерівці працювала в німецького коменданта секретарем-перекладачем і повідомляла йому про осіб, які ухиляються від роботи” – із обвинувального висновку; із свідчень у 1956 році: “Від своїх показань відмовляюсь, бо давала їх під тиском незаконних методів ведення слідства слідчим Жарченком; із роботи в німецькій сільській конторі я була звільнена комендантом за те, що повідомляла особам, що вони призначені для відправлення в Німеччину, в результаті чого ті ухилялись від виїзду”). Засуджена 12.03.1944 військовим трибуналом 7-ої гвардійської армії до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Після відбуття строку покарання у вересні 1951 року із Нижньоамурського виправно-трудового табору переведена на спецпоселення в Тасєєвський район Красноярського краю, звільнена від спецпоселення 31.10.1955. Реабілітована 23.10.1956 трибуналом Київського військового округу. (П – 3043)
Кучеренко Лавро Пантелійович
1908 р.н., с.Криничуватка, освіта початкова, член колгоспу ім.Петровського. Заарештований 6.04.1930 Устинівським РВ ДПУ (“будучи сином куркуля, в період суцільної колективізації проліз у сільгоспартіль, щоб підірвати її зсередини, разом з іншими куркулями й підкуркульниками агітували селян за вихід з колгоспу; 30 березня прийшли на конюшню артілі ім.Петровського, закликали розбирати майно, чим нанесли господарству збитків: на десять днів затримали посівну кампанію, половина селян вийшли із артілі”). Засуджений 25.05.1930 Зінов’євським окрсудом до 5 років ув’язнення у концтаборі з позбавленням громадянських прав на 5 років та забороною проживати в Зінов’євському й суміжних округах 5 років. Верховним судом УРСР 27.07.1930 міру покарання зменшено до 3 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 31.08.1993 Генпрокуратурою України. (П – 1795)
Кучеренко Микола Сергійович
1917 р.н., слобода Уразово Валуйського району Курської (нині Білгородської) області (Росія), українець, освіта середня спеціальна (Харківський механіко-машинобудівний технікум, 1936), проживав у м.Кіровограді, директор панчішно-трикотажної фабрики. Заарештований 2.04.1944 УНКВС Кіровоградської області (“до війни працював головним механіком панчішної фабрики; за німецької окупації продовжував працювати на фабриці, відновлюючи виробництво і відбудовуючи гуртожитки для німецьких солдат – за виявлену активність призначений окупантами директором фабрики; у 1942 році відправив у німецький тил 14 тонн сировини фабрики, також відправляв усю продукцію для потреб німецької армії; у 1942 році їздив у Харків та Полтаву, де допомагав німцям відновлювати текстильне виробництво – за це отримав грошову винагороду”). Засуджений 29.06.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 31.08.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13572)
Кушер Мойсей Бенціонович
1898 р.н., м.Кіровоград, єврей, освіта початкова (4-класне міське училище), з серпня 1918 року був членом єврейської соціалістичної партії, військовий реєстраційного відділення 11-ої дивізії. Заарештований 22.09.1920 комісаром реєстраційного відділення 11-ої дивізії (“з родини власника хутрового й мануфактурного магазинів, представника Лодзинської мануфактури у Єлисаветграді, який у 1915 році разом із родиною переїхав у м.Лодзь, Польща; коли прийшла Червона армія у Польщу, був завербований комісаром ЧК як агент реєстраційного відділення 11-ої дивізії, отримав псевдонім Бергольц, при відступі Червоної армії на схід отримав завдання збирати відомості про озброєння, розташування польських військ – військове завдання не виконав, давав неправдиві свідчення, видумані ним самим”). Засуджений 3.04.1921 особливим відділом Західного фронту до 5 років ув’язнення у концтаборах. Комісією із застосування амністії до 5-ої річниці Жовтневої революції 31.08.1922 строк покарання зменшено на третину – до 3 років 4 місяців. Реабілітований 20.09.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11010)