Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16246 из 17'371
Кулик Микола Артемович
1908 р.н., м.Дружківка Донецької області, українець, освіта вища (Київський сільськогосподарський інститут, 1940), член ВКП(б) у 1933-35 роках, проживав у м.Кіровограді, інженер облземвідділу. Заарештований 26.05.1944 Кіровоградським УНКВС (“співпраця з німецькими окупантами: в роки війни працював головним інженером і директором заводу “Червоний профінтерн”, відновив і запустив протягом двох тижнів виробництво, згодом завод був розділений на дві виробничі структури: власне завод, який ремонтував сільгосптехніку, і фірма “Уніон” для ремонту автомобільних двигунів; евакуювався на захід з відступаючими німцями”). Засуджений 6.10.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 28.10.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. Мати, Параска Кіндратівна, у 1937 році “за контрреволюційну діяльність” вислана в Сибір. (П – 12829)
Купор Григорій Тимофійович
1907 р.н., с.Степуки Лохвицького району Полтавської області, українець, освіта середня, проживав у с.Григорівка Світловодського району, вчитель неповної середньої школи. Заарештований 17.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“на уроках серед школярів провадив контрреволюційну агітацію: Троцького називав революціонером, який не погодився з лінією ЦК ВКП(б) і за це був висланий за кордон; вихваляв військову могутність Німеччини; казав: “Якщо селяни сидять без шматка хліба, голі й босі, то це не соціалізм; радвлада неправильно зробила, що розстріляла Тухачевського і Якіра, бо це найкращі військові спеціалісти, у котрих заслуг більше, ніж у Ворошилова; Сталін не вміє цінувати кадрів”). Засуджений 5.06.1938 Полтавським облсудом до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 28.12.1988 Верховним судом УРСР. Батько у 1929 році розкуркулений і разом з родиною та сином Іваном висланий у Сибір. (П – 8492)
Курсанов Іван Степанович
1894 р.н., м.Габрове (Болгарія), болгарин, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, інвалід-пенсіонер, комендант будівельного технікуму. Заарештований 10.02.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (“у 1926 році нелегально перетнув кордон в СРСР: із Болгарії через Румунію – був затриманий сигуранцією, де просидів під вартою добу і звідки його було перекинуто на територію СРСР; у будівельному технікумі, будучи парторгом, використовував свій партійний вплив у контрреволюційних цілях – повсякчас намагався зводити наклепи на чесних людей технікуму, розігнати викладацький склад, розкладати трудову дисципліну серед студентства; зумисне творив наклепи на чесних комсомольців, в результаті чого на одних зборах було виключено 20 комсомольців, яких через деякий час відновили в комсомолі”). Засуджений 30.09.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 5.10.1938. Реабілітований 29.09.1959 трибуналом Одеського військового округу. (П – 4968)