English Deutsch
Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16242 из 17'371
Корсун Михайло Ілліч
1914 р.н., с.Яреськи Шишацького району Полтавської області, українець, освіта середня спеціальна (Андріївський зоотехнікум, 1933), проживав у смт Устинівка і працював зоотехніком райземвідділу – до служби в армії, курсант полкової школи 41-го артполку 41-ої стрілецької дивізії. Заарештований 1.05.1937 Криворізьким МВ НКВС (“у бесіді з курсантами говорив про Троцького як про розумну людину, першого організатора червоної гвардії і Червоної армії, що Троцький тепер роз’їжджає по капіталістичних країнах і збирає сили, аби зробити для СРСР те, що зробив Франко для Іспанії”). Засуджений 21.07.1937 трибуналом 7-го стрілецького корпусу Харківського військового округу до 6 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Звільнений 1.05.1943. Реабілітований 19.12.1956 Верховним судом СРСР. (П – 8285)
Кіровоградська область. Книга 5
Корсуновський Олексій Савович
1887 р.н., с.Нове Липове, українець, освіта початкова, проживав у с.Крилів Світловодського району, завідувач складу райпромкомбінату. Заарештований 15.06.1944 Новогеоргіївським РВ НКДБ (“залишившись на окупованій території, невдовзі потрапив під вплив окупаційної влади, був вражений німецькою військовою технікою, її перевагами над радянською, і казав, що Червона армія перед німецькою – безсила”). Засуджений 31.08.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 23.08.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10203)
Кіровоградська область. Книга 5
Корф Мотря Леонтіївна
1879 р.н., с.Нове Липове, українка, освіта початкова, проживала у м.Новогеоргіївську (нині м.Світловодськ), без певних занять. Заарештована 1.07.1941 Новогеоргіївським РВ НКВС (антирадянські настрої). Слідчою групою НКВС УРСР 30.12.1942 справу припинено, з-під варти звільнена. (П – 2628)
Кіровоградська область. Книга 5
Коршунов Іван Юхимович
1895 р.н., с.Париківка Товарківського району Московської (нині Калузької) області (Росія), росіянин, освіта початкова, колишній член ВКП(б) з 1927 року (виключений у березні 1937-го “за ідейні та організаційні зв’язки з троцькістом, старшим агрономом МТС Халимовським”), проживав у с.Глинськ Світловодського району, директор машино-тракторної станції. Заарештований 7.07.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“за вказівкою завідувача Харківського облземуправління Паська провадив шкідницьку роботу, належав до право-троцькістської організації райземуправління у складі зооветспеціалістів Чичканя, Козакова, Фальковського, Штефана, Набойченка, Мурзи, які засуджені за шкідництво”). Засуджений 17.10.1938 Верховним судом СРСР до розстрілу, вирок виконано 17.10.1938. Реабілітований 22.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12724)
Кіровоградська область. Книга 5
Коряга Василь Васильович
1922 р.н., м.Черкаси, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, тістоміс хлібозаводу №2. Заарештований 7.02.1944 Кіровоградським УНКДБ (співпраця з німецькою каральною організацією). Засуджений 30.06.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 15 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 28.05.1989 УКДБ Кіровоградської області. (П – 2043)
Кіровоградська область. Книга 5
Косаренко Дмитро Іванович
1906 р.н., с.Табурище (приєднане до м.Світловодськ), українець, освіта 2 класи, лісник Онуфріївського району. Заарештований 20.07.1946 Новогеоргіївським РВ МДБ (“під час німецької окупації працював у Онуфріївському лісництві, тримав зв’язок із німецькими каральними органами, брав участь у арештах радянських громадян; перед відступом німців разом із поліцією зі зброєю в руках охороняв берег Дніпра від проникнення партизан; зводив наклепи на Червону армію”). Засуджений 9.10.1946 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 8.01.1957 трибуналом Київського військового округу. (П – 3486)
Кіровоградська область. Книга 5
Косов Олександр Олександрович
1894 р.н., м.Новогеоргіївськ (нині м.Світловодськ), українець, освіта середня (учительська семінарія, 1916), з 1934 року завідувач навчальної частини російської семирічки. Розпочато справу 10.04.1935 Новогеоргіївським РВ НКВС на Косова, з якого було взято підписку про невиїзд із місця проживання (“до роботи ставився злочинно, заняття велись без денних планів, політико-виховна робота не велась, пиячив; відсутній контроль за методикою, не цікавився роботою молодих учителів, не надавав їм практичної допомоги; знаючи, що учень Добровольський та інші читають стару вилучену літературу контрреволюційного характеру, Мордовцева, не вжив рішучих заходів і не боровся з таким явищем, в результаті бездіяльності Косова в школі зривали портрети вождів і розвивалось хуліганство – ученицю Птіцину двічі порізали ножем” – див. також Василь Лівадов і Василь Вороненко). Харківським облсудом 26.07.1935 виправданий за недоведеністю звинувачень. (П – 12552)
Кіровоградська область. Книга 5
Косолапов Гаврило Васильович
1897 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, штампувальник (коваль) заводу “Червона зірка”. Заарештований 16.10.1930 Зінов’євським МВ ДПУ (контрреволюційна агітація). Зінов’євською міськпрокуратурою 11.10.1931 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 3186)
Кіровоградська область. Книга 5
Косолапов Григорій Прокопович
1891 р.н., м.Кіровоград, українець, письменний, кандидат у члени ВКП(б) з 1939 року, працював на цегельному заводі. Заарештований 2.06.1944 УНКДБ Кіровоградської області (підозрювався у співпраці з німецькою окупаційною владою в роки війни). Управлінням НКДБ Кіровоградської області 19.06.1944 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2147)
Кіровоградська область. Книга 5
Коссюро-Скибенко Зінаїда Яківна
1912 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта середня, нормувальниця заводу “Червона зірка”. Заарештована 14.02.1944 відділом контррозвідки “Смерш” 24-го гвардійського стрілецького корпусу (агент німецької розвідки). Засуджена 6.05.1944 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 22.08.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 11649)
Кіровоградська область. Книга 5
Костенко Борис Якович
1891 р.н., м.Корсунь-Шевченківський Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, сторож відгодівельного пункту радгоспу “Червона зірка”. Перебував під арештом ЧК у 1922 році “як дезертир Червоної армії”; у 1932 році арештовувався органами ДПУ за “контрреволюційну діяльність”; у 1933-ому був засуджений до 3 років неволі за “розбазарювання колгоспного майна”. Вчетверте заарештований 25.02.1938 Кіровським РВ НКВС (“у місті Бобринці проживав із 1926 по 1932 рік як плановий переселенець із Київщини, село Сухини, у 1933-ому переїхав до Зінов’євська; належав до контрреволюційної повстанської організації, яку ліквідували в Бобринці у 1937 році: за завданням її вів руйнівну роботу українсько-націоналістичного характеру, агітував проти виборів у Верховну раду, проти зміцнення колгоспного ладу, закликав робітників радгоспу до саботажу”). Засуджений 22.04.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 22.06.1938. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9855)
Кіровоградська область. Книга 5
Костенко Василь Омелянович
1888 р.н., с.Старі Бабани Уманського району Черкаської області, українець, освіта початкова, проживав на хуторі Новошевченковому Ворошиловської (нова назва Жовтневе) сільради Устинівського району, хлібороб. У 1930 році розкуркулений і позбавлений права голосування. Заарештований 25.02.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“вороже ставився до всіх заходів радянської влади на селі: хлібозаготівлі, посівної кампанії, агітував селян не підписуватись на державну позику, не сіяти хліб, колективізацію називав панщиною”). Засуджений 19.03.1930 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у концтаборі. Реабілітований 7.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9995)
Кіровоградська область. Книга 5
Костецький Іван Васильович
1907 р.н., с.Вербова Томашпільського району Вінницької області, українець, освіта вища педагогічна (філологічний факультет університету), проживав у с.Стіна Томашпільського району Вінницької області, завуч неповної середньої школи, завідувач кафедри української мови Кіровоградського педінституту. Заарештований 6.01.1949 УМДБ Кіровоградської області (“сприяв створенню нелегальної націоналістичної організації, читав у педінституті лекції, в яких вихваляв український буржуазний націоналізм”– див. також Михайло Нагорний). Засуджений 6.09.1950 трибуналом військ МВС Київської області до 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Управлінням КДБ Кіровоградської області 5.09.1955 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 3318)
Кіровоградська область. Книга 5
Костиря Йосип Юхимович
1902 р.н., с.Янове (нині с.Іванівка), українець, освіта початкова, хлібороб, швець. Заарештований 27.12.1932 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“в колгоспі з 1930 року, у 1932-ому виключений як куркульський син; заохочував селян провадити колгосп до розвалу, розбазарювати хліб і шляхом саботажу зірвати хлібозаготівлю”). Засуджений 15.02.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 15.04.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Батько розкуркулений у 1932 році. (П – 7181)
Кіровоградська область. Книга 5
Косяков Григорій Миколайович
1912 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта середня, проживав у м.Бердичеві Житомирської області, військовослужбовець, командир взводу 14-го кавалерійського полку. Заарештований 7.04.1933 особливим відділом ДПУ Українського військового округу (“член контрреволюційної організації, створеної у 1932 році Василем Молчановим з Миколаївської області та кіровоградцем Григорієм Косяковим, яка ставила мету: повалення радянської влади” – за справою репресовано 9 військовиків, переважно випускників Зінов’євської Української кавалерійської школи – див. іще Некіровоградщина, книга шоста). Засуджений 10.06.1933 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 5 років ув’язнення у концтаборах. Пропав безвісти у липні 1944 року. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 9088)
Кіровоградська область. Книга 5
Котляр Микола Олексійович
1907 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, освіта вища педагогічна (Новомосковський інститут соціального виховання, 1933; Дніпропетровський вечірній педагогічний інститут, 1939), без певних занять. У 1929 році арештовувався разом із батьком за протидію колективізації, але з-під арешту обоє втекли. Вдруге заарештований 25.12.1943 Новогеоргіївським РВ НКДБ (“із куркулів, 1928 року вступив у Київський геолого-розвідувальний інститут, але в травні 1929-го був виключений як син куркуля; працював до війни у різних школах Дніпропетровської області, війна застала на посаді завуча 6-ої середньої школи м.Дніпропетровська, не евакуювався на схід через хворобу – туберкульоз легень; 10 жовтня 1941 року разом із сином і дружиною пішки рушили на Донбас, де жив до середини травня 1942 року, вчителював; 12 квітня німці розстріляли дружину-єврейку і в травні з сином повернувся у Велику Андрусівку, де вчителював, згодом завідував середньою школою; звинувачується у співробітництві з німецькими окупантами”). Новогеоргіївським РВ НКДБ через райвійськкомат 29.04.1944 направлений у спецтабір НКВС №240 м.Сталіно (нині Донецьк) для фільтрації. (П – 3184)
Кіровоградська область. Книга 5
Котлярський Іван Федорович
1910 р.н., м.Яготин Київської області, українець, освіта вища (Київський технологічний інститут), проживав у м.Кіровограді, інженер-технолог обллегпрому. Заарештований 25.10.1944 Кіровоградським облуправлінням НКДБ (“під час німецької окупації працював кравцем швейної майстерні, передплачував газету “Кіровоградські вісті”, читав уголос статті з газети, систематично зводив наклепи на радянську владу та Червону армію, вихваляв німецько-фашистську владу та її армію, у грудні 1943-го евакуювався разом з німцями на захід, згодом вернувся”). Засуджений 21.10.1947 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 7.12.1988 Кіровоградським облсудом. Батько Федір Мусійович у 1938 році за спекуляцію засуджений до 5 років неволі. (П – 8530)
Кіровоградська область. Книга 5
Котов Петро Никифорович
1909 р.н., м.Одеса, росіянин, освіта початкова, член ВКП(б) у 1931-37 роках, проживав у смт Устинівка, інспектор райвідділу народної освіти. Заарештований 25.11.1937 Устинівським РВ НКВС (“провадив антирадянську троцькістську агітацію”). Засуджений 10.01.1939 Миколаївським облсудом до 4 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 2 роки. Верховним судом УРСР 27.02.1939 виправданий, з-під варти звільнений. (П – 4705)
Кіровоградська область. Книга 5
Котовщук Микола Михайлович
1903 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта вища (Військова академія ім.Сталіна, м.Москва, 1936), член ВКП(б), командир 42-го танкового полку 21-ої танкової дивізії, майор. Заарештований 3.12.1941 особливим відділом НКВС 54-ої армії (“капітулянтські настрої: отримавши повідомлення про захоплення німцями Кривого Рогу, Миколаєва, Дніпропетровська, мовив: “Червона армія настільки деморалізована, що ледве чинить опір німецьким військам; а селянство невдоволене політикою радянської влади – живе погано, а тому й не йде в партизанські загони: отже, поразка радвлади неминуча”; “спроба гуртової розбійної втечі в ув’язненні” – див. також Василь Ісаков, Некіровоградщина, книга шоста). Засуджений 26.02.1942 військовим трибуналом 54-ої армії до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Вдруге засуджений 22.04.1942 військовим трибуналом 54-ої армії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та військового звання майор. Помер 5.06.1942 у таборах Ленінградської області. Рішенням бюро Кіровоградського обкому КПУ 22.03.1989 відновлений у партії посмертно. Реабілітований 4.09.1961 трибуналом Ленінградського військового округу. (П – 8211)
Кіровоградська область. Книга 5
Коханенко Іван Семенович
1873 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, проживав у с.Обознівка Кіровоградського району, хлібороб. Заарештований 22.01.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (агітація проти хлібозаготівлі). Засуджений 17.04.1930 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання на північ. Реабілітований 19.01.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 5985)
Кіровоградська область. Книга 5