Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16241 из 17'371
Корнійченко Веніамін Микитович
1893 р.н., с.Ганно-Требинівка, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 1.02.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“куркулі хутора Корнійченка Ганно-Требинівської сільради Максим Удод, Олександр Соловей і Веніамін Корнійченко з 1927 року почали вести антирадянську агітацію про неминучу загибель радянської влади, тероризували місцевих радянських працівників, зокрема голову сільради Нужного, протидіяли хлібозаготівлі, поширенню позики на індустріалізацію країни, колективізації, самообкладанню; часто збирались у хаті Веніаміна Корнійченка, пиячили, патякали: “Хорошо живеться комуністам і жидам: позасідали в крісла, отримують гроші і керують селянами, бо селяни неорганізовані; селянам слід гуртуватись, тоді не так душитимуть”; Корнійченко до революції мав 400 десятин землі, на якій працювали постійно 3 наймити і 25 сезонних робітників”). Засуджений 10.03.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 8 років ув’язнення у концтаборах. Реабілітований 20.09.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10869)
Корніченко Андрій Павлович
1883 р.н., смт Устинівка, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 12.04.1930 Устинівською районною міліцією (“будучи міцно зв’язаний з бандою Іванова у 1922 році допомагав їй матеріально та живою силою, надіслав навіть свого брата Луку, якого було забито ЧК; восени 1929 року на зборах під час хлібозаготівлі казав: “На чортового батька нам радянська влада, як кілько забирає в нас хліба?”; проліз у колгосп, 21 березня на зборах колективу, де стояло питання про зміцнення колгоспного ладу, вийшов у сіни, зібрав гурт несвідомих і став агітувати, щоб розбирали коней і реманент, мовляв, он у Казанківському районі і в нашому також, у селі Березівка, вже так зробили, розібрали, і там колгоспів не буде; 23 березня через свою дружину зібрав сільських жінок біля колгоспних стаєнь і вони без попередження про вихід із колгоспу розібрали 40 коней та реманент, чим зірвали посівну кампанію”). Засуджений 13.05.1930 Зінов’євським окрсудом до 7 років ув’язнення у концтаборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та до 5 років заслання. Реабілітований 8.02.1992 Генпрокуратурою України. (П – 13052)
Корніченко Петро Васильович
1880 р.н., смт Устинівка, українець, освіта початкова (Устинівське народне училище), проживав у с.Сухий Став Устинівського району, хлібороб. Заарештований 1.02.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“у 1915-19 роках брав участь у першій світовій, потрапив у австрійський полон; в роки громадянської мав зв’язок з повстанським загоном Іванова, у 1920-21-ому допомагав продовольством, фуражем, на хуторі в садибі Петра був законспірований штаб Іванова – у 1920 році міліція оточила хутір, з хати Корнійченка вискочили івановці й утекли, в перестрілці був убитий начальник Устинівської районної міліції тов.Кривов’язко; куркуль-експертник, вів агітацію проти хлібозаготівельних робіт, державної позики, контрактації і колективізації, разом із нерідним братом Яковом під час розповсюдження 3-ої позики на індустріалізацію лаяли радвладу, персонально Петро відмовився брати облігації і кинув їх в лице розповсюджувачу Степанові Глобі; зумисне спродав своє господарство, щоб його не конфіскували й не передали у соз; заявляв, що хлібозаготівлі приведуть селян до голоду, а сільське господарство до розорення”). Засуджений 4.03.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до розстрілу, вирок виконано 13.03.1930. Реабілітований 28.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10045)
Королькова Неоніла Іванівна
1923 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта незакінчена вища (Кременецький педінститут, 1944), секретар-машиністка “Главвтормет”. Заарештована 5.11.1950 УМДБ Кіровоградської області (“із 1941 року – сектантка-баптистка, керівник молодіжної групи баптистів, поширювала релігійну літературу; листувалась із колишнім військовиком Антоновим Іваном Яковичем, нині репресованим, закликала його проповідувати Євангеліє; зводила наклепи на радянську дійсність, комуністів, вихваляла життя в капіталістичних країнах” – із присуду; із письмової скарги Королькової від 19.02.1951: “протягом 10-річної моєї злочинної діяльності я не була попереджена жодною відповідальною особою стосовно моїх вчинків, ніхто не цікавився, чому я живу в цих злочинах”). Засуджена 17.02.1951 Кіровоградським облсудом до 25 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Верховним судом СРСР 30.11.1954 міру покарання зменшено до 10 років неволі. З-під варти звільнена 19.05.1956. Реабілітована 17.10.1991 Генрокуратурою СРСР. Батько репресований у 1938 році за антирадянську діяльність. (П – 12878)
Коропенко Павло Радіонович
1895 р.н., с.Коропівка Подорожненської сільради, українець, освіта початкова, проживав у м.Олександрія, буровий майстер шахти тресту бурого вугілля. Заарештований 20.12.1943 Олександрійським РВ НКДБ (“контрреволюційні висловлювання, агітація поразницького характеру: “Німецька влада непогана, вона створила мені нормальні умови життя, адже за радвлади я не мав що їсти, ні в що було взутись і вдягнутись – німці ж дозволили мені торгувати, я мав прибуток, відкрив маленький магазин, торгував дрібними товарами”; “дочка Коропенка у 1942 році виїхала на роботи в Німеччину, у 1967 році мешкала у Франції” – із показів свідків). Засуджений 22.06.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Звільнений 10.11.1950. Реабілітований 28.06.1989 Кіровоградським облсудом. (П – 10076)