English Deutsch
Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16238 из 17'371
Ковтунов Макар Семенович
1894 р.н., м.Кіровоград, українець, письменний, сторож промбази. Заарештований 12.07.1937 Кіровським МВ НКВС (“у 1918 році в складі німецьких окупаційних військ прибув в Україну для боротьби з радвладою; вихваляв профашистський лад, пророкував близькість війни, загибель радвлади”). Засуджений 10.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. У грудні 1939 року справу переглянуто, з-під варти звільнений. Реабілітований 12.10.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12361)
Кіровоградська область. Книга 5
Кодак Михайло Іванович
1928 р.н., с.Калантаїв, українець, освіта 7 класів, з квітня 1950 року військовослужбовець військової частини 54909 77-го роз’їзду Забайкальської залізниці. Заарештований 10.02.1953 відділом контррозвідки МДБ військової частини 14750 (“отримавши листа від матері Соломії Григорівни, в якому вона писала, що доведеться продати частину власного майна, пів корови чи свиню, аби сплатити податки, я розізлився і в травні 1952 року власноручно написав і направив на адресу військового міністра СРСР Василевського анонімного листа з різким антирадянським змістом, з наклепами на політику й заходи радянського уряду, на колгоспний лад і умови життя трудящих, висловив невдоволення також існуючою податковою системою в СРСР”, “в кінці 1951 року у м.Читі я зустрів українця, якого вислала радянська влада із Західної України – він мені розповідав, що за німецької влади йому краще жилось, ніж при радянській, а я вже ділився цими думками із солдатами-друзями” – витяги із свідчень на суді). Засуджений 27.04.1953 трибуналом військової частини 35406 до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років Реабілітований 26.04.1991 прокуратурою Забайкальського військового округу. Батько під час німецької окупації працював старостою села, а брат у поліції – за співробітництво з окупаційною владою обидва репресовані. (П – 12647)
Кіровоградська область. Книга 5
Кодак Панас Семенович
1902 р.н., с.Калантаїв, українець, освіта початкова, хлібороб-одноосібник. Заарештований 26.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“син куркуля, підлягав виселенню, але уник і переховувався; вів контрреволюційну агітацію: “Сталін боїться війни, бо що Гітлер вимагає, те Сталін і дає, аби тільки не воювати – хліб, цукор, залізну руду – все це відправляється за кордон; проте скільки б Сталін не годив Гітлеру – війна неминуча”, “Якби не сталінські закони… радвлада порозстрілювала путніх людей – Якіра, Тухачевського, Любченка, – які бажали добра українському народу, а Сталіна, Ворошилова, Молотова ніхто й не чіпає – от якби цих хто поставив до стінки”). Засуджений 27.12.1937 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 9.01.1938. Реабілітований 20.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10225)
Кіровоградська область. Книга 5
Кожевников Овсій Лазарович
1891 р.н., с.Золотарівка, українець, освіта початкова, муляр. Заарештований 13.11.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (антирадянська агітація). Засуджений 2.12.1937 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 11.12.1937. Реабілітований 20.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10590)
Кіровоградська область. Книга 5
Кожем’якіна Текля Миронівна
1891 р.н., с.Березівка, українка, неписьменна, проживала на х.Заводський Медовської сільради Устинівського району, колгоспниця артілі ім.Енгельса. У 1929 році розкуркулена й разом із чоловіком Петром Пилиповичем і двома дітьми вислана у Сямженський район Вологодської області: у 1932-ому чоловік помер, Текля разом із Фросиною Радченко того ж року втекли, у 1936-му вернулись в Україну. Вдруге заарештована 28.07.1937 Устинівським РВ НКВС (“вела антирадянську агітацію: “Скільки не працюй у колгоспі: дарма – все одно нічого не отримаєш”). Засуджена 11.09.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітована 7.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 8973)
Кіровоградська область. Книга 5
Козак Леонід Михайлович
1898 р.н., м.Кіровоград, українець, малописьменний, приймальник на заводі “Червона зірка”. Заарештований 25.02.1938 Кіровським міськвідділом НКВС (“у 1926 році був вибраний керівником церковної ради автокефальної церкви, висловлював невдоволення у зв’язку з закриттям церков; вів антирадянську агітацію: “Люди за кордоном живуть краще, ніж в СРСР”). Засуджений 13.10.1938 Миколаївським облсудом до 7 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 28.12.1988 Верховним судом УРСР. (П – 8490)
Кіровоградська область. Книга 5
Козак Трохим Семенович
1883 р.н., с.Карлівка Первомайського (нова назва Зелений Яр Доманівського) району Миколаївської області, українець, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, тесля заводу “Червоний Профінтерн”. Заарештований 16.02.1944 УНКДБ Кіровоградської області (“в роки німецької окупації відновлював до дії цехи заводу “Червона зірка”, зводив наклепи на Червону армію”). Засуджений 12.08.1944 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 4.06.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13445)
Кіровоградська область. Книга 5
Козакевич Михайло Федосійович
1897 р.н., с.Широкий Роздол Братського району Миколаївської області, українець, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, комірник горілчаного заводу. Заарештований 18.11.1937 Кіровським МВ НКВС (“агітував проти розповсюдження позики та проти хлібоздачі; в роки громадянської війни був червоним партизаном, служив уповноваженим ЧК у 1920 році”). Засуджений 1.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Управлінням НКВС Кіровоградської області 16.08.1939 вирок відмінено, з-під варти звільнений. (П – 1924)
Кіровоградська область. Книга 5
Козаков Антон Петрович
1900 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, освіта початкова, член ВКП(б) з 1931 року (виключений у 1938-ому за “зв’язок із рідним братом, який виявився ворогом народу”), проживав у с.Велика Скельова Світловодського району, тракторист за фахом, завідувач нафтоскладу. У 1929 році арештовувався за забій худоби. Вдруге заарештований 10.07.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (“у 1937-38 роках вів контрреволюційну агітацію, зводив наклепи на вождя народу і керівників партії та уряду, висловлював поразницькі настрої, приховував від партії свої стосунки із братом, ворогом народу, арештованим в кінці 1937-го”). Засуджений 5.08.1939 Кіровоградським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 12.10.1990 Верховним судом УРСР. (П – 12514)
Кіровоградська область. Книга 5
Козаков Микола Петрович
1896 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, освіта середня зоотехнічна, кандидат у члени ВКП(б) у 1920-21 роках, інструктор з конярства райземвідділу. Заарештований 15.12.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“член контрреволюційної шкідницької організації, що діяла на терені Кременчуцького і Новогеоргіївського районів за ініціативи начальника ветуправління УРСР Познякова”). Засуджений 27.12.1937 трійкою УНКВС Полтавської області до розстрілу, вирок виконано 29.12.1937. Реабілітований 20.03.1956 трибуналом Київського військового округу. (П – 2596)
Кіровоградська область. Книга 5
Козаченко Петро Павлович
1901 р.н., с.Варварівка Одеської області, росіянин, освіта вища (викладач історії), член ВКП(б) з 1928 року, проживав у м.Кіровограді, директор педагогічного технікуму. Заарештований 22.05.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“з 1935 року член терористичної організації правих, очолюваних Гонтарем, контрреволюційна діяльність”). Засуджений 23.09.1937 Верховним судом СРСР до розстрілу, вирок виконано 24.09.1937 у м.Одесі. Реабілітований 23.03.1959 Верховним судом СРСР. (П – 4737)
Кіровоградська область. Книга 5
Козаченко Тимофій Іванович
1875 р.н., українець, проживав у м.Кіровограді, секретар меблевої фабрики. Арештовувався органами ДПУ у 1930 році за те, що “під час денікінщини видав контррозвідці комуністів”, Зінов’євською міською прокуратурою 30.04.1930 справу припинено. Вдруге заарештований 27.07.1937 Кіровським УДБ (“колишній приватний повірений земської управи, товаришував із земським начальником 17-ої дільниці, поміщиком Бошняком; із встановленням радянської влади залишився працювати в земвідділі, з приходом денікінців був членом контррозвідки, видавав комуністів: голову надзвичайної комісії Григорія Іващенка та інших, які контррозвідкою були репресовані; працюючи на фабриці, висловлювався негативно про заходи радянської влади”). Утримувався під вартою в Кіровоградській в’язниці в 1937 році. На початку справи зазначено: помер у червні 1937 року. (П – 2450)
Кіровоградська область. Книга 5
Козенко Євгенія Яківна
1920 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта неповна середня, няня дитячих ясел №7. Заарештована 15.07.1945 УНКДБ Кіровоградської області (“у грудні 1942 працювала телефоністкою комутатора при гебітскомісаріаті, з березня 1943-го – прибиральницею у штабі однієї німецької частини, потім переведена на роботу продавщиці магазину німецької фірми “Бромберг”; у серпні 1942 року була завербована німцями як таємний агент контррозвідки”). Засуджена 30.11.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 15 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Трибуналом військ НКВС Українського округу 22.02.1946 міру покарання зменшено до 10 років неволі з позбавленням громадянських прав на 5 років. Звільнена з-під варти у 1953 році. Трибуналом Київського військового округу 23.09.1955 справу припинено. (П – 2614)
Кіровоградська область. Книга 5
Козенко Андрій Митрофанович
1890 р.н., с.Мала Березівка (приєднане до с.Захарівка), українець, неписьменний, колгоспник. Заарештований 26.01.1945 відділом контррозвідки “Смерш” Кіровоградського гарнізону (завербований як таємний агент німецьких каральних органів). Засуджений 27.03.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 15 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Трибуналом військ НКВС Українського округу 21.09.1945 міра покарання зменшена до 10 років неволі, помер у в’язниці 23.11.1945. Реабілітований 30.06.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 14229)
Кіровоградська область. Книга 5
Козенко Ванда Іванівна
1906 р.н., м.Кіровоград, полька, освіта середня, безробітна. Заарештована 4.07.1941 УНКВС Кіровоградської області (“з моменту існування радянської влади, особливо після репресії батька, Бондіні Івана Антоновича, висловлює невдоволення існуючим ладом в СРСР, говорить про непомірні податки”). Засуджена 24.06.1942 особливою нарадою НКВС СРСР як соціально-небезпечний елемент до 5 років заслання у Казахстан. Реабілітована 31.01.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 2657)
Кіровоградська область. Книга 5
Козенко Влас Трохимович
1888 р.н., с.Бабичівка, українець, неписьменний, проживав у с.Ревівка (нині у складі м.Світловодська), без певних занять. Заарештований 19.09.1938 Новогеоргіївським РВ НКВС (контрреволюційна агітація проти колгоспного ладу). Засуджений 22.12.1938 Полтавським облсудом до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 29.01.1992 Генпрокуратурою України. (П – 13031)
Кіровоградська область. Книга 5
Козенко Григорій Дмитрович
1898 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, член ВКП(б) у 1928-33 роках (виключений “за правий опортунізм-лжеударництво”), за фахом метранпаж, інкасатор шахти “Бурвугілля”. Заарештований 15.08.1936 Кіровським МВ НКВС (“у 1927-28 роках, працюючи метранпажем Зінов’євської друкарні, входив до складу троцькістського угруповання, мав тісні стосунки з троцькістами Василем Шумським, Борисом Вельтером, Леонідом Лемельманом, Шварцманом і Зусмановичем, отримував від них літературу, читав її робітникам; у 1934-ому схвалював злодійське вбивство С.М.Кірова”). Засуджений 9.03.1937 особливою нарадою при НКВС СРСР до 5 років тюремного ув’язнення. Вдруге, маючи середню освіту, проживаючи у селищі Сусуман і працюючи кухарем їдальні Західного гірничо-промислового управління “Дальбуду” МВС, заарештований 30.01.1950 управлінням МДБ на Далекій Півночі (троцькістська діяльність). Засуджений 7.06.1950 особливою нарадою МДБ СРСР до заслання на спецпоселення в район Колими. У 1954 році звільнений. У 1974 році проживав у м.Євпаторія. Реабілітований 10.10.1974 Верховним судом УРСР. (П – 8284)
Кіровоградська область. Книга 5
Козирєв Прохор Іванович
1889 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, приймальник відділу технічного контролю заводу “Червона зірка”. Заарештований 25.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області (контрреволюційна, повстанська агітація проти радянської влади). Засуджений 25.06.1941 особливою нарадою НКВС СРСР до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Помер у лютому 1943 року в таборах. Реабілітований 30.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12341)
Кіровоградська область. Книга 5
Козирков Дмитро Вікторович
1883 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта початкова, без певних занять. Заарештований 11.02.1944 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“добровільна праця під час німецької окупації кочегаром шпиталю”). Кіровоградським УНКДБ 17.06.1944 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 2502)
Кіровоградська область. Книга 5
Козицький Іван Гнатович
1880 р.н., с.Бронниця Могилів-Подільського району Вінницької області, поляк, освіта вища, проживав у м.Кіровограді, інженер-конструктор заводу “Червона зірка”. Заарештований 13.05.1933 Одеським облвідділом ДПУ (“член антирадянської організації, шкідництво”, із пояснень Козицького: “Свідчення, які я дав уперше слідчому Харліпу, а потім іншому слідчому Залкінду – про наявність на заводі контрреволюційної організації і моєї до неї належності, про шкідницький характер моєї роботи, – неправильні свідчення, я дав їх під тиском допиту; на допитах мене тримали від ранку до ранку, але навіть опертися на стіл мені не дозволяли, залякуючи; слідчий Харліп редагував мої показання по-своєму”). Одеським ОВ ДПУ 9.04.1934 справу закрито, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 23.07.1937 Кіровським міськвідділом НКВС (“потомственний дворянин, член контрреволюційної організації: перебував у шпигунському зв’язку з іноземними спеціалістами, яким передав ряд державних секретів оборонного значення”). Засуджений 8.12.1937 Верховним cудом СРСР до розстрілу, вирок виконано 9.12.1937. Реабілітований 21.01.1958 Верховним судом СРСР. (П – 6577, 4019)
Кіровоградська область. Книга 5