Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16195 из 17'371
Корінь Петро Данилович
1904 р.н., с.Губівка, українець, письменний, проживав у с.Олександрівка (нова назва - с.Вишнівка) Першотравенської сільради, хлібороб колгоспу ім.Кірова. У 1935 році за знищення коня перебував під арештом. Вдруге заарештований 26.07.1937 Компаніївським РВ НКВС ("відкрито виступав на колгоспних вечорах і зборах, дискредитовуючи Сталіна і Леніна", “сшвав. під гармонь селянам контрреволюційні частівки, які закінчувались так: "Вставай, Ленін, подивись, як ми в созі розжились”, "Прощай, Аня, здрастуй, Ніно - буде вільна Україна, тоді ми добре розживемось, як колгоспів 1зживемось”; перекручував радянські гасла: "Лучше бь дело умерло, а Ленин жил"; пропагував націоналістичні сепаратистського змісту думки: "Москва щастя не дасть, нам треба щастя самим здобувати, бо занапастили Україну - з нас Союз живе, а ми чому не можемо самостійно жити? А ми маємо право відділитись! І я маю право покинути колгосп"). Засуджений 29.10.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язення у виправно-трудових таборах. Родичі розкуркулені й вислані на північ. Реабілітований 1.08.1964 Кіровоградським облсудом. (П – 7848)
Корецький Микола Іванович
1913 р.н., с.Куколове, українець, освіта початкова. член ВЛКСМ до 1935 року, військовик дорожньої колони УВВР-1І4. Заарештований 27.03.1945 транспортним відділом НКДБ 2-го Українського фронту ("рядовий 632-го стрілецького полку 75-ої стрілецької дивізії у першій декаді жовтня 1941 року на ст.Березань Київської області потрапив у оточення, здався в полон, пройшов через німецькі концтабори у Борисполі, Дарниці й Києві на вулиці Керосинній, звідки в листопаді 1941-го втік у Куколове, працював у громадському дворі до березня 1944-го, коли польовим військкоматом був покликаний у Червону армію і зарахований у 36-у гвардійську дивізію 104-го гвардійського полку молодшим командиром; 20.08.1944 був поранений, т госпіталь, у листопаді 1944-го на ст.Унгени - Молдова -- разом з іншими 70-ма бійцями був забраний у спецформування; напочатку березня 1945-го отримав завдання заготовити картоплі в селах для підрозділу, іще з двома бійцями, видаючи себе за бійців залізничної будівельної частини рушили по селах Коломийського району Станіславської -- нині Івано-Франківської -- області, натрапили на двох озброєних. Корецький добровільно зі зброєю в руках здався у полон бандерівцям, в лісі при ватрі і ще кількох вояках Української Повстанчої Армії дав свою згоду воювати проти радянської влади за Самостійну Україну, носити форму українського повстанця з гербом-тризубом, але коли зостався з одним охоронцем, втік і другодня повернувся в свій підрозділ; вкінці березня 1945 року, перебуваючи під м.Раховим у Закарпатті, про цю пригоду розповів двом червоноармійцям"). Транспортним відділом НКДБ 2-го Українського фронту 23.04.1945 справу припинено, з-під варти звільнений. (П - 5703)