Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «К»

Всего записей: 347'407, страница 16145 из 17'371
Кваша Іван Павлович
1898 р.н., с.Тишківка, українець, освіта початкова, коваль колгоспу ім.Сталіна. У 1930 році був розкуркулений, у 1935-ому засуджений до 3 років неволі за хуліганство, покарання відбув. Вдруге заарештований 24.08.1939 Златопільським РВ НКВС (“належав до контрреволюційного угруповання, члени якого, починаючи з осені 1938 року, збирались на квартирах, пиячили і вели між собою розмови антирадянського змісту; агітував проти колгоспів: “Ти правий, Юхиме, я раніше жив заможно, мене радвлада розорила: забрала все майно і передала в колгосп, з якого толку не було і не буде. В колгоспі не життя, а мука, нічого доброго попереду я не бачу, обманула селян радвлада. Хоч би пошвидше війна, ми б колгоспи знищили – а то нас розорили, самі не можуть жити і нам не дають”). Трибуналом Київського особливого військового округу 13.10.1939 виправданий, з-під варти звільнений. Втретє заарештований 26.02.1944 Златопільським РВ НКДБ (антирадянська агітація і зрадництво в роки німецької окупації). Засуджений 17.06.1944 трибуналом Одеського військового округу до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 7.07.1992 Генеральною прокуратурою України. (П – 12835, 13353)
Кваша Захар Павлович
Кернос Іван Дмитрович
1901 р.н., с.Мар’янівка, українець, освіта початкова, проживав у с.Андріївка Овсяниківської сільради Кіровоградського району, хлібороб. Заарештований 11.12.1929 Великовисківським РВ ДПУ (антирадянська агітація). Зінов’євським окрсудом 1.04.1930 виправданий, з-під варти звільнений. Вдруге, будучи членом колгоспу “1-ий з’їзд”, заарештований 3.12.1937 Великовисківським РВ НКВС (після розкуркулення у 1930 році зник із села, аби не бути висланим на Північ, повернувся у 1935 році, вступив до колгоспу, але “продовжував вести антирадянську агітацію, займався шкідництвом – падіння худоби довів до 50 штук”, “у 1936 році кинувся на голову колгоспу Григоренка з вилами за те, що той дав розпорядження негайно виконувати план хлібозаготівлі”). Засуджений 5.12.1937 трійкою УНКВС Одеської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 23.10.1965 Кіровоградським облсудом. Брат Семен у 1921 році перейшов кордон із повстанським загоном Завгороднього й назад не повернувся; батько Дмитро у 1930 році розкуркулений і засуджений до ув’язнення в концтаборі, з-під слідства втік. (П – 13320, 8005)