English Deutsch
Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Ж»

Всего записей: 30'495, страница 1452 из 1'525
Журавльов Семен Якович
1881 р.н., с.Камбурліївка, росіянин, освіта початкова, хлібороб. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 9.07.1932 Онуфріївським РВ ДПУ (агітація проти колективізації та хлібозаготівельних робіт). Засуджений 19.09.1932 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 14.12.1993 Кіровоградською облпрокуратурою. (П- 6712)
Кіровоградська область. Книга 4
Журба Григорій Іванович
1893 р.н., х.Туркестанівка (нині с.Калачівка), українець, хлібороб. У 1931 році за "належність до контрреволюційної повстанської організації" заарештовувався Олександрійським райвідділом ДПУ. Вдруге, працюючи столяром колгоспу ім.Леніна, заарештований 12.11.1937 Онуфріївським РВ НКВС (контрреволюційна діяльність). Засуджений 4.01.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 22.05.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11018, 11362)
Кіровоградська область. Книга 4
Журда Свирид Пантелеймонович
1890 р.н.. ст.Лозова Харківської області, українець, освіта вища, член ВКП(б) з 1927 року. проживав у м.Олександрії. завідувач навчальної частини педагогічного технікуму. Заарештований 17.08.1937 Олександрійським РВ НКВС (“член і керівник організації "Просвіта" у 20-х роках; на посаді завідувача Павлоградської райнаросвіти, насаджував у школах націоналістичні кадри вчителів, чинив шкідництво на ідеологічному фронті; член контрреволюційної націоналістичної організації, завербований членом керівного центру в Дніпропетровську Крупком"). Засуджений 22.10.1937 трійкою УНКВС Дніпропетровської області до розстрілу, вирок виконано 27.10.1937. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9395)
Кіровоградська область. Книга 4
Жучкін Семен Микитович
1904 р.н., с.Карташівка Білгородського повіту Курської губернії (Росія), росіянин, освіта початкова, проживав у с.Зибковому Онуфріївського району, священик, настоятель старообрядницького храму. Заарештований 4.10.1929 Кременчуцьким окрвідділом ДПУ (“вв антирадянську агітацію проти хлібозаготівлі, підписки на державну позику, колективізації, говорив, що влада душить народ податками і скоро їй настане кінець"). Засуджений 18.02.1930 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 5 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 28.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 10010)
Кіровоградська область. Книга 4
Жушман Олекса Степанович
1874 р.н., с.Зелене, українець, освіта початкова, проживав на виселку Луганка Корсунівської сільради Петрівського району, хлібороб. У 1930 році розкуркулений. Заарештований 18.10.1930 Петрівським райвідділом ДПУ ("агітував проти заходів радвлади на селі, закликав селян не підкорятись їй, залякував селян, що на випадок перемін розправлятиметься з тими, хто йде в сози, хто розкуркулює"). Засуджений 6.02.1931 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край. Реабілітований 31.03.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 6196)
Кіровоградська область. Книга 4
Жушман Пилип Іванович
1884 р.н., с.Зелене, українець, освіта початкова, пастух. У 1930 році розкуркулений і висланий у Вологодську губернію (Росія). Заарештований 23.09.1937 Петрівським РВ НКВС (агітація проти колгоспного ладу). Засуджений 7.10.1937 трійкою УНКВС Дніпропетровської області до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 29.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11885)
Кіровоградська область. Книга 4
Жушман Федір Степанович
1882 р.н., с.Зелене, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 25.10.1930 Петрівським РВ ДПУ (антирадянська діяльність: "в роки громадянської війни був у армії Денікіна і в повстанському загоні Кришня, брав участь у розстрілах партизанів Назара Петренка та братів Самійла і Григорія Затенацьких; у 1930 році організував і керував волинкою: за його ініціативою розвалені колгоспи "Радянський селянин" та інші; 24 жовтня до нього прийшла комісія сприяння хлібозаготівлі, пропонуючи вивезти лишки хліба - Жушман схопив залізні вила й кинувся на члена комісії Плечко, аби вчинити терористичний акт, але члени комісії перешкодили це зробити"). Засуджений 5.03.1931 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 5 років ув'язнення у концтаборі. Реабілітований 21.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11066)
Кіровоградська область. Книга 4
Жадан Параска (Маятникова Ольга) Юхимівна
1924 р.н., м.Кіровоград, українка, освіта середня, без певних занять. Заарештована 12.08.1947 УМДБ Кіровоградської області (“завербована гестапо як агент, практичної діяльності не провадила”). Засуджена 27.10.1947 трибуналом військ МВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована 24.02.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П –13082)
Кіровоградська область. Книга 5
Жаданов Олександр Єлисейович
1941 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта 9 класів, член ВЛКСМ, слюсар хлібозаводу №1. Заарештований 6.04.1962 УНКДБ Кіровоградської області (“удвох із Едуардом Дикусаром при підтримці Миколи Олійника і Володимира Чернявського організувались у підпільну групу, яка протягом 1959-62 років вела антирадянську агітацію серед трудящих міста, серед робітників поширювала зміст зарубіжних радіопередач, займалась виготовленням і розповсюдженням листівок антирадянського змісту”). Засуджений 3.10.1962 Кіровоградським облсудом до 5 років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії посиленого режиму. Верховним судом УРСР 31.10.1962 міру покарання зменшено до 4 років неволі. Звільнений 31.05.1965. Реабілітований 28.08.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12752)
Кіровоградська область. Книга 5
Жаковський Олександр Олександрович
м.Кіровоград, головний агроном Зінов’євської машино-тракторної станції. Заарештований 28.12.1933 Зінов’євською слідчою групою Одеського обласного відділу ДПУ (антирадянська діяльність). Інших відомостей немає. (П – 6566)
Кіровоградська область. Книга 5
Жара Меланка Силівна
1912 р.н., с.Калантаїв, українка, письменна, працювала у власному господарстві. Заарештована 8.01.1933 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“саботажниця хлібозаготівельних робіт, підозрювалась як учасниця терористичного акту” – див. Павло Залоїло). Новогеоргіївським РВ ДПУ 25.01.1933 справу припинено, з-під варти звільнена. (П – 8407)
Кіровоградська область. Книга 5
Жарий Олекса Миколайович
1910 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, письменний, хлібороб-середняк. Заарештований 5.01.1933 Новогеоргіївським РВ ДПУ (“саботажник хлібозаготівельних робіт, підозрювався як учасник терористичного акту” – див. Павло Залоїло). Новогеоргіївським РВ ДПУ 4.03.1933 справу припинено, з-під варти звільнений. Вдруге заарештований 18.01.1944 Новогеоргіївським РВ НКДБ (“посібництво німецьким окупантам: влітку 1942 року брав участь в облаві на молодь для відправлення в Німеччину, збирав по людях для німецької армії курей”; “підозрювався у видачі німцям восени 1941 року колишнього голову сільради, комуніста Михайла Махненка, якого розстріляли”; згодом у скаргах у високі державні інстанції Олекса Жарий пояснював, що його зумисне переплутали з братом Іваном, який служив у поліції). Засуджений 6.06.1944 військовим трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 20 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітований 22.09.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 8407, 13616)
Кіровоградська область. Книга 5
Жданович Григорій Іларіонович
1875 р.н., с.Ставки Пінського повіту Мінської губернії (Білорусія), білорус, освіта середня духовна – Мінська семінарія, проживав у с.Березівка Устинівського району, священослужитель. Заарештований 13.01.1930 Устинівським райвідділом міліції (“на перший день різдва 7.01.1930 читав проповідь у сільській церкві, де зібралося близько двохсот віруючих, говорив: “Радянська влада мене пограбувала, за несплату податків забрала 53 буханки печеного хліба і 40 пудів зерна; миряни, не заблудіться, не записуйтесь у колективи, бо й з вами таке ж буде; на землю прийшов антихрист, щоб зібрати вас в одне місце й ви їли з одного котла”, всі плакали після його проповіді; 11 січня на сільських зборах виступали Фока Лахтіонов, Настя Осетрова, Ананій Орехов, які закликали односельців не вступати в колгосп”). Засуджений 1.02.1930 Зінов’євським окрсудом до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та до 5 років заслання. Реабілітований 12.05.1992 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 13250)
Кіровоградська область. Книга 5
Жеденко Марія Федорівна
1884 р.н., ст.Отрадна Краснодарського краю (Росія), українка, освіта початкова, проживала у м.Кіровограді, домогосподарка. Заарештована 27.06.1941 УНКДБ Кіровоградської області (“зводить наклепи на радянську владу, компартію і радянський уряд, вихваляє фашистський лад Німеччини та її технічну і військову могутність; її квартиру відвідує антирадянський елемент – дружини репресованих і невідомі особи; виявляє інтерес до аеродрому, веде підозрілий спосіб життя”). Засуджена 9.01.1943 особливою нарадою НКВС СРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Звільнена у 1946 році: захворіла на параліч і в 1947 році відправлена у супроводі медсестри в Кіровоград. Реабілітована 5.02.1957 трибуналом Київського військового округу. Чоловік Федір Якович, 1879 р.н., заарештований 20.12.1937 і син Яків 9.02.1938 – засуджені обидва до розстрілу “як японські шпигуни”; другий син Сергій у 1930 році “нелегально прибув із Харбіна в СРСР, за що був засуджений до 5 років неволі, втік із табору й нині перебуває на нелегальному становищі”. (П – 3697)
Кіровоградська область. Книга 5
Жеденко Яків Федорович
1918 р.н., ст.Бухеду (Манчжурія), українець, освіта середня технічна, проживав у м.Кіровограді, комірник заводу “Червоний Профінтерн”. Заарештований 9.02.1938 Управлінням Держбезпеки Кіровського міськвідділу НКВС (“шпигунська диверсійна діяльність за користь Японії”). Засуджений 30.09.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до розстрілу, вирок виконано 5.10.1938. Реабілітований 10.06.1956 трибуналом Київського військового округу. (П – 3340)
Кіровоградська область. Книга 5
Жесут Ян Станіславович
1893 р.н., с.Стріповиці Коженецького повіту Радомської губернії (Польща), поляк, у 1928 році був кандидатом у члени ВКП(б) – виключений “за відірваність від партії”, проживав у м.Кіровограді, їздовий заводу “Червоний виробничник”. Заарештований 27.09.1937 Кіровським МВ НКВС (“зумисне з метою шкідництва довів до повного виснаження велику кількість кінського поголів’я, в результаті чого зафіксовано три випадки падежу худоби; провадив контрреволюційну націоналістичну агітацію: “В Радянському Союзі скільки робітники не працюють, а однак живуть надголодь, ходять роззуті й роздягнені, а кажуть, що добились своєї влади”). Засуджений 11.12.1937 НКВС і Прокуратурою СРСР до розстрілу, вирок виконано 27.12.1937. Реабілітований 5.03.1960 Верховним судом УРСР. Син В.Я.Жесут, який народився 22.04.1938, перебуваючи на службі у Військово-Морському флоті, написав Прокурору СРСР листа, в якому прагнув дізнатись про долю батька, адже перший раз на початку 50-их років у відповідь на звернення до Сталіна синові повідомили, що батько живий, відбуває покарання без права листування; тепер же йому дали відповідь письмово, що його батько помер 12.10.1942 від виразки шлунка. (П – 5198)
Кіровоградська область. Книга 5
Живанов Яків Григорович
1892 р.н., с.Глинськ, українець, освіта початкова, продавець лавки “Центроспирту”. Заарештований 7.03.1933 Новогеоргіївським РВ ДПУ (підозрювався у проведенні антирадянської агітації за зрив посівної кампанії). Новогеоргіївським РВ ДПУ 9.06.1933 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 4371)
Кіровоградська область. Книга 5
Жолдак Олександр Сергійович
1882 р.н., смт Ротмістрівка Чигиринського (нині Смілянського) району Черкаської області, українець, освіта початкова, у 1928 виключений з кандидатів у члени ВКП(б), проживав у м.Кіровограді, старший агроном радгоспу відділу робітничого постачання заводу “Червона зірка”. Заарештований 28.09.1936 Кіровським МВ НКВС (контрреволюційна агітація). Засуджений 11.12.1936 Одеським облсудом до 2 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 1 рік. Реабілітований 3.09.1993 Генеральною прокуратурою України. (П – 4278)
Кіровоградська область. Книга 5
Жолдак Петро Харитонович
1898 р.н., с.Тясминка Пеньківської сільради, українець, освіта початкова, хлібороб-одноосібник. Заарештований 27.05.1937 Новогеоргіївським РВ НКВС (“із родини середняка, в громадянську війну служив у кавалерійській бригаді Котовського; відвідував церкву, після її закриття організував у своїй хаті моління, де віруючі читали Біблію та співали релігійних пісень; мав зв’язок з контрреволюційним елементом: надавав матеріальну допомогу репресованим – висилав по 5 рублів священикам Кармазину і Олександру Дубині”). Засуджений 11.09.1937 трійкою УНКВС Харківської області до розстрілу, вирок виконано 1.10.1937. Реабілітований 16.10.1956 Кіровоградським облсудом. У справі є інформація, що арештовані Новогеоргіївським РВ НКВС у 1937 році Новицький Георгій Іванович, Петров Терентій Григорович, Хрей Григорій Устимович, Вибрик Захар Остапович, Хрієнко Юхим Денисович, Білий Михайло Петрович – померли в таборах. (П – 3372)
Кіровоградська область. Книга 5
Жолудченко Анатолій Маркович
1903 р.н., м.Кіровоград, українець, освіта вища (Дніпропетровський гірничий інститут, 1935), член ВКП(б) у 1924-34 роках (виключений із партії “за приховування факту виключення у 1929 році – як мобілізований на хлібозаготівлю не виконував план”), проживав у м.Москві, військовослужбовець із серпня 1941 року, помічник командира 949-го артполку з матеріального забезпечення, військовий інженер 3-го рангу. Заарештований 13.04.1942 особливим відділом НКВС 387-ої стрілецької дивізії (“у січні 1942 року при захопленні трофеїв залишив у себе 7 фашистських журналів і фотографії, з якими знайомив ряд командирів”; сам визнав себе винним у тому, що “зберігав фашистські журнали контрреволюційного змісту, допускав недбалість у роботі: полк мав перебої в постачанні, які викликали нарікання у бійців і результатом яких стала загибель 18 коней; зловживав службовим становищем, отримуючи продукти зі складу як особисто для себе, так і для інших командирів полку”). Засуджений 6.07.1942 військовим трибуналом 949-го артилерійського полку 61-ої армії до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років. Реабілітований 8.01.1990 трибуналом Київського військового округу. (П – 10457)
Кіровоградська область. Книга 5