Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Д»

Всего записей: 118'124, страница 5522 из 5'907
Доненко Павло Панфілович
1897 р.н., с.Велика Андрусівка, українець, освіта початкова, до призову в армію працював на будівництві військового заводу у Свердловській області (Росія), червоноармієць з 1942 року 126-го окремого полку зв’язку 60-ої армії. Заарештований 19.05.1943 відділом контррозвідки “Смерш” 60-ої армії (“зводив наклепи на Червону армію, розхвалював німецьку: інформація в німецьких листівках – правдива, німецька техніка краща від нашої, німецька піхота їздить на машинах, німецькі солдати їдять білий хліб, а червоноармійці харчуються гірше; наших військовополонених німці відпускають додому, ніхто над ними не знущається; переповідав зміст німецьких листівок”). Засуджений 30.05.1943 військовим трибуналом 60-ї армії до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки та конфіскацією майна. Реабілітований 3.01.1990 трибуналом Київського військового округу. (П – 10460)
Доненко Федора Семенівна
1897 р.н., с.Велика Андрусівка, українка, освіта початкова, проживала на х.Петрівський Олександрійського району, без певних занять. У 1931 році розкуркулена разом із чоловіком. Заарештована 3.10.1944 Олександрійським РВ НКДБ (“при вступі німців у с.Федорівка зустрічала їх із квітами і називала визволителями, разом із чоловіком видала кількох партизан і радянських активістів, вела контрреволюційну агітацію поразницького характеру, зводила наклепи на радянську дійсність; син під час німецької окупації служив у поліції, при відступі окупантів пішов разом з ними”). Засуджена 27.01.1945 трибуналом військ НКВС Кіровоградської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Реабілітована 28.12.1988 Кіровоградським облсудом. Чоловік Доненко Сергій Васильович у 1944 році “за зрадницьку діяльність” був засуджений військовим трибуналом до 20 років неволі. (П – 8529)
Драгожилов Василь Антонович
Драгомирецький Казимир Миколайович
1906 р.н., м.Кам’янець-Подільський Хмельницької області, поляк, освіта початкова, член ВЛКСМ з 1924 року (виключений за несплату членських внесків), проживав у м.Кіровограді, кочегар паровозного депо ст.Кірово-Українська. Заарештований 14.01.1938 шляхово-транспортним відділом НКВС ст.Помічна (“проживаючи в Кам’янець-Подільському, регулярно відвідував польський костел, виконував обов’язки прислужника ксьондза при здійсненні релігійних обрядів; під час служби в Червоній армії у 1928-30 роках вів антирадянську агітацію, підривав дисципліну – за роки служби мав 18 стягнень та арештів; серед залізничників розпалював антисемітські настрої, поширював провокаційні чутки, що СРСР надає військову допомогу Іспанії”). Засуджений 26.05.1938 особливою нарадою НКВС СРСР до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 7.02.1959 Кіровоградським облсудом. (П – 4660)
Драчук Денис Іванович
Дрозд Михайло Кіндратович
1894 р.н., с.Кальково Мінського району (Білорусія), білорус, освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, столяр заводу “Червона зірка” у 1940 році, перед арештом без певних занять. Двічі “за сектантсько-шпигунську діяльність та за перехід державного кордону у бік Персії” був засуджений: у 1928 році до 3 років неволі, у 1934-ому до 5 років тюрми. Втретє заарештований у листопаді 1940-го, вчетверте в ув’язненні 22.06.1941 управлінням НКДБ Кіровоградської області (“в минулому був керівником баптистського руху у Білорусії, після першого арешту у 1931 році направлений на заслання у м.Котлас, звідки втік, жив у Харкові та Мінську, далі у 1933-ому намагався перейти кордон на півдні, затриманий; серед в’язнів камери вів антирадянську агітацію: “За царя жили і їли, а тепер, коли добилися свободи, робітники ходять голі й босі; видумали якийсь стахановський рух для того, щоб ще більше закабалити робочу людину, витягнути з неї останні жили; одна верхівка жирує, а щоб зберегти собі таке становище, вона маси тримає у злиднях і голоді: ви ж тільки гляньте, як сьогодні голодують селяни!”). Засуджений 11.07.1941 Кіровоградським обласним судом до розстрілу, дати виконання вироку у справі немає. Реабілітований 10.07.1991 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 12711)