Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Д»

Всего записей: 118'124, страница 5495 из 5'907
Данчук Степан Петрович
1901 р.н., с.Коропеть Бучацького повіту (нині району Тернопільської області), українець, освіта початкова, проживав у с.Полонисте Голованівського району, член колгоспу ім.Сталіна. Заарештований 15.02.1938 Уманським РВ НКВС ("у 1920 році наше село зайняла Червона армія, до якої я пішов служити, при відступі червоних військ я був направлений в галицький полк у Перегонівку Підвисоцького району, в 1921 році демобілізувався і лишився жити в Полонистому; починаючи з 1924 року, я в листах до родичів у Західній Україні повідомляв про своє життя, листування носило чисто родинний характер; під час колективізації у 1929-ому я писав батькові, що усуспільнюють худобу, коней і сільськогосподарський інвентар під сильним натиском радянської влади, селяни неохоче йдуть у колгоспи, писав про масові виселення небажаючих бути в колгоспах на північ і розкуркулювання заможних; у 1930 з колгоспів виходить велика кількість селян, вони злиденіють через непосильні податки; 1931 - рік великого недороду в Україні, ніде купити хліба, у 1932-33-ому - голод, я просив рідних вислати посилку з продуктами, але на пошті посилку не прийняли, про що мене повідомили письмово" - сповідь на допиті, "член повстанської контрреволюційної організації на Перегонівському цукрозаводі з 1936 року, завербований галичанином Михайлом Вівчаром, чинив шкідництво"). Засуджений 21.09.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 30.09.1938. Реабілітований 31.03.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9068)
Данчукоксент Явдокимович
1904 р.н., с.Казавчин, українець, освіта 4 класи, рядовий стрілецького полку. Заарештований 26.02.1945 відділом контррозвідки "Смерш" 353-ої стрілецької дивізії ( після служби в армії 1928-32 років поселився у м.Сталіно, працював рахівником ресторану "Москва", у серпні 1941-го мобілізований у будівельний батальйон, у вересні в м.Маріуполі зводив військові укріплення, 8.10.1941 в місто зайшли німецькі війська, батальйон розбігся в паніці, в листопаді повернувся у Сталіно, а в травні 1942-го переїхав у с.Казавчин, де працював на різних роботах під час німецької окупації; 27.04.1944 знову мобілізований у Червону армію"; "вів контрреволюційну агітацію на підрив державної та військової могутності СРСР: "Болгарія країна бідна, має кам'янистий грунт, а їсть білий хліб - а в СРСР хоч і чорноземи, та ми їмо хліб чорний"; "Гляньте, яка у болгар чистота й порядок, як приємно зайти в болгарську лазню - а в нас бруд, злидні", на політзаняттях звільнення червоними військами Прибалтики, Західних України й Білорусії, Бесарабії порівнював із завоюванням Росією Криму, Кавказу й Середньої Азії"). Засуджений 10.04.1945 військовим трибуналом 353-о0ї стрілецької дивізії до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 6.12.1973 трибуналом Московського військового округу. (П - 8277)
Дарійчук Олександр Андрійович
1895 р.н., м.Кишинів (Молдова), українець, освіта початкова (церковно-приходська школа), член ВКП(б) з 1927 року, проживав на ст.Холонівська, машиніст залізничного депо. Заарештований 20.12.1937 дорожно-транспортним відділом ГУДБ НКВС ст.Гайворон (антирадянська діяльність: "у 1920 році румунською розвідкою був закинутий на територію СРСР для шпигунської діяльності, в 1920-22 роках служив у Червоній армії, в бригаді Григорія Котовського; тримав зв'язок з учасниками контрреволюційної організації Лясковським, Янковським, Бендою та іншими, нині засудженими; підозрювався у шпигунській діяльності на користь Румунії, двічі, у 1932 і 1936 роках, виводив паротяги з ладу шляхом підпалу їх"). Шляхово-транспортним відділом ГУДБ НКВС ст.Гайворон 29.05.1939 справу направлено в транспортну прокуратуру Південно-Західної залізниці для засудження. (П - 7344)