Сохранено 2800753 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Д»

Всего записей: 118'124, страница 5494 из 5'907
Душак Андрій Степанович
1883 р.н., с.Оникієве, українець, освіта вища, член ВКП(б) з 1925 року, проживав у м.Кіровограді, головний інженер заводу “Червона зірка”. Заарештований 4.08.1937 УДБ УНКВС Одеської області (в минулому належав до партії есерів, член контрреволюційної право-троцькістської шкідницької організації). Засуджений 8.12.1937 Верховним судом СРСР до розстрілу, вирок виконано 9.12.1937 у м.Харкові. Реабілітований 10.11.1956 Верховним судом СРСР. (П – 3510) ДЮШКО ІВАН ДМИТРОВИЧ, 1892 р.н., с.Ерделівка (нині с.Леніна) Хмелівського (нині Маловисківського) району, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 30.01.1930 Зінов’євським окрвідділом ДПУ (“під час німецької окупації у 1918 році вимагав від селян видати німцям більшовиків, сам видав брата Олексу і племінника Пархома Карповича, яких розстріляли; в роки громадянської війни брав участь у повстанському загоні Залізняка, у 1920 році під час перебування у Ерделівці загону Юрка Тютюнника забрав у бідняка Івана Кононенка його коня; провадив активну агітацію проти колективізації та хлібозаготівлі, підтримував зв’язок з куркульським елементом”). Засуджений 10.03.1930 судовою трійкою при колегії ДПУ УРСР до розстрілу, дати виконання вироку в справі не зазначено. Реабілітований 7.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 10348)
Дядюра Сава Якович
1872 р.н., с.Помічна, українець, освіта початкова, столяр колгоспу “12-річчя Жовтня”. Заарештований 24.12.1932 Новоукраїнським РВ ДПУ (“у 1919 році хлібом-сіллю зустрічав денікінські війська у селі; куркуль, використовував найману працю грубо й безпощадно: у момент відсутності роботи в господарстві примушував працівників скрипіти дверима, тільки б не сиділи без діла; послав жінку забирати з колгоспу свою корову, а за його жінкою пішли іще п’ять жінок; розвалив роботу жниварів, коли з 30 членів бригади в поле виходили 3-5 хліборобів – синів своїх улаштував працювати у Помічну на залізницю, невдовзі туди пішли й інші; в результаті агітації колгосп виконав план хлібозаготівлі за 1932 рік на 48,6%”). Засуджений 28.01.1933 особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР до 3 років заслання у північний край умовно, з-під варти звільнений. Реабілітований 18.03.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. (П – 6435)