Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «В»

Всего записей: 126'071, страница 5906 из 6'304
Високолян Володимир Захарович
1900 р.н., селище Солдатське, українець, освіта початкова, хлібороб. У 1923 році за переховування членів повстанського загону Іванова — Тита Козуненка і Йосипа Одуда з Очеретяного — Катеринославським губернським судом був засуджений до розстрілу, вирок замінено на 10 років неволі, відбув 2 роки та 3 місяці. Вдруге заарештований 27.08.1928 Устинівським РВ ДПУ (агітував проти заходів радянської влади: “не маючи права голосу, на сільських сходках виступав проти кампанії державної позики на індустріалізацію, говорив, що з весною настане край насиллю радянської влади”). Засуджений 7.12.1928 особливою нарадою при колегії ОДПУ до 3 років ув’язнення у концтаборі. Особливою нарадою при колегії ОДПУ 12.10.1931 висланий у північний край на 3 роки. Реабілітований 1.06.1989 Кіровоградською обласною прокуратурою. Мати Ярина Високолян арештовувалась за те, що у 1922 році після ліквідації повстанського загону Іванова на власній підводі відвозила на ст.Долинська отамана загону Чорний Ворон Платона Черненка, якого у Долинській було виявлено і він застрелився під час переслідування органами ДПУ. (П – 11585)
Вишняков Володимир Альбертович
1914 р.н., м.Рига (Латвія), росіянин (“батько німець, мати українка”), освіта початкова, проживав у м.Кіровограді, плановик механічного цеху заводу “Червоний профінтерн”. Заарештований 19.02.1938 Кіровським МВ НКВС (“антирадянська агітація, шкідництво: намагався викликати невдоволення серед робітників, які ремонтували мотори – кілька разів на день змінював види роботи; вихваляв буржуазний лад капіталістичних країн”; із свідчень матері, Вишнякової Ганни Кирилівни: “На мого сина мав зло голова завкому заводу Савченко Василь Іванович, він взагалі позбувався усіх, хто його наважувався критикувати; а відомо, що в період хлібозаготівель 1932-33 років за викривлення революційної законності його самого було засуджено до 10 років неволі – він збивав жінок до кровотечі, чоловіків виводив босими на мороз у двір і обливав холодною водою і т.ін.; після умовно-дострокового звільнення Гонтар направив його працювати на “Червоний профінтерн”). Засуджений 30.09.1938 трійкою УНКВС Миколаївської області до 8 років ув’язнення у виправно-трудових таборах (Онеглаг). Управлінням НКВС Кіровоградської області 7.08.1939 справу припинено, з-під варти звільнений. (П – 1918)
Войников Федір Степанович
1895 р.н., с.Катеринівка Тираспольського повіту (Молдова), болгарин, освіта середня, проживав у м.Кіровограді, вчитель трудової школи. У 1925 році арештовувався “за несвоєчасну явку для постановки на військовий облік”; вдруге заарештований органами ДПУ 17.10.1930 у справі “Весна”, справу припинено 24.02.1931. Втретє заарештований 22.02.1931 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (“в роки громадянської війни служив у арміях Денікіна і Петлюри; тепер брав активну участь у контрреволюційній організації, яка ставила за мету повалення радянської влади шляхом збройного повстання: “Завербував мене восени 1929 року Підопригора Леонід Тимофійович в антирадянську офіцерську організацію – він повернувся з-за кордону в середині 20-их років; сказав, що організацією керує в Зінов’євську колишній полковник Карпенко, дав завдання вербувати інших знайомих офіцерів”). Засуджений 15.04.1931 трійкою ДПУ УРСР до 5 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 7.07.1989 Кіровоградською облрокуратурою. (П – 8702)