Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Б»

Всего записей: 240'922, страница 11310 из 12'047
Бабенко Яків Корнійович
1901 р.н., с.Карамахмет (Бесарабія), українець, освіта початкова, проживав у с.Перегонівка Голованівського району, машиніст паровоза вузькоколійки цукрового заводу. Заарештований 12.02.1938 Підвисоцьким райвідділом НКВС ("перебуваючи на військовій службі у румунській армії, у 1923 році дезертирував на територію СРСР, служив рядовим червоноармійцем у кавалерійській частині Котовського в Умані, демобілізувався у 1924-ому на Перегонівський цукрозавод, який був тоді орендований корпусом Котовського", "учасник польської диверсійної повстанської організації, в яку завербований Пантелеймоном Заславським; вів антирадянську агітацію, поширював поразницькі чутки про війну й загибель радвлади, займався шкідницькою діяльністю у паровозному господарстві"). Засуджений 3.10.1938 трійкою УНКВС Київської області до розстрілу, вирок виконано 13.10.1938. Реабілітований 14.04.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 9935)
Бабярж Олександр Войцехович
1901 р.н., с.Петрашівка Мітлинецької сільради Ситковецького (нині Теплицького) району Вінницької області, поляк, освіта початкова, проживав у с.Струнькове (нині у складі м.Гайворона), продавець станційної вагоно-лавки "Трансторгхарчу". У 1937 році перебував під слідством за симульоване пограбування вагоно-лавки на суму 4,5 тисяч рублів. Вдруге заарештований 6.02.1938 шляхово-транспортним відділом ГУДБ НКВС ст.Гайворон (зв'язок з польськими контрреволюційними елементами: "батько його Войцех прибув із Польщі на Вінниччину задовго до революції із графом Потоцьким, служив у графа економом, керуючим лісами Липовецького повіту; Олександр в роки громадянської війни разом із рідними братами брав участь у єврейських погромах; у Гайворон прибув у 1930 році, вів пропольську агітацію, підтримував зв'язок із польським консульством"). Засуджений 8.05.1938 НКВС і Прокурором СРСР до розстрілу, вирок виконано 1.06.1938. Реабілітований 24.07.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. (П - 11994)
Базильський Володимир Павлович
1926 р.н., с.Осички, освіта 2 класи, колгоспник до служби в армії, проживав у м.Берегове Закарпатської області, рядовий військової частини 2081. Заарештований 20.01.1950 відділом контррозвідки МДБ Закарпатського прикордонного округу ("у 1941 році повідомив своєму батькові, який працював старостою сільгоспгромади, про трьох червоноармійців, які ховаються у незаселеній хаті - бійців заарештували, доля їхня невідома; на початку 1942-го завербований окупантами як таємний агент для виявлення партизанів і осіб, налаштованих проти німців; червоноармійцем у 1947 році зводив наклепи на колгоспне будівництво і Радянську армію, вихваляв умови життя в іноземних державах: "До проведення колективізації у Закарпатті селяни жили добре, тому так неохоче вони йшли в колгосп"). Засуджений 29.05.1950 трибуналом військ МВС Львівської області до 25 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 5 років та конфіскацією майна. Трибуналом Прикарпатського військового округу 9.07.1956 покарання зменшене до 5 років неволі, з-під варти звільнений 13.06.1956. Реабілітований 19.07.1991 Головною військовою прокуратурою з реабілітації (м.Москва). Батько Павло Іванович, 1890 р.н., репресований у 1944 році. (П - 12741)
Бакал Григорій Васильович
1905 р.н., с.Відрадна Долина (віднесене до Кетрисанівки), українець, освіта 5 класів, член ВКП(б) у 1932-41 роках, шофер-механік, рядовий 248 запасного танкового батальйону. Заарештований 29.01.1945 5-м відділом контррозвідки "Смерш" 6-ї гвардійської танкової армії ("у жовтні 1941 року разом із командиром відділення потрапив у полон до румунів, працював при румунській військовій частині; у лютому 1944-го при спробі втечі затриманий і відданий у табір військовополонених м.Темішоари, у квітні його забрав з табору на сільгоспроботи румунський поміщик; після звільнення Червоною армією і повторної мобілізації - висловлював сумнів у перемозі червоних, вихваляв життя в капіталістичній Румунії, висловлював намір лишитись там жити"). Засуджений 21.03.1945 трибуналом 6-ї гвардійської танкової армії до 10 років ув'язнення у виправно-трудових таборах з позбавленням громадянських прав на 3 роки. Реабілітований 10.12.1957 трибуналом Прикарпатського військового округу. (П - 4021)