Сохранено 2862436 имен
Поддержать проект

Единая база данных жертв репрессий в СССР

Включает в себя информацию о людях, репрессированных государством в период с октября 1917-го по 1991 гг., данные о которых собраны воедино из сотен книг памяти, расстрельных списков и мартирологов. Уже сегодня доступно для поиска более миллиона справок о репрессированых, имена многих публикуются впервые.

Записей на странице:

Все записи на букву «Б»

Всего записей: 240'922, страница 11303 из 12'047
Бойко Сергій Іванович
Бойцан Микола Іванович
1893 р.н., с.Панчеве, українець, освіта вища, проживав у м.Кіровограді, учитель школи №3, викладач математики будівельного технікуму, доцент інституту соцвиховання. Заарештований 15.02.1931 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (учасник контрреволюційної організації, яка ставила за мету повалення радвлади). Зінов’євським міськвідділом ДПУ 19.05.1951 підготовлений звинувачувальний висновок для присуду трійки -10 років ув’язнення у концтабір. Судове рішення відсутнє. Вдруге заарештований 5.02.1933 Зінов’євським міськвідділом ДПУ (член контрреволюційної української повстанської організації). Засуджений 14.11.1933 трійкою при колегії ДПУ УРСР до 3 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 5.06.1989 Кіровоградською облпрокуратурою. Втретє заарештований 13.09.1937 Кіровським МВ НКВС (зв’язок з українською націоналістичною організацією, контрреволюційна діяльність). Засуджений 1.12.1937 трійкою УНКВС Миколаївської області до 10 років ув’язнення у виправно-трудових таборах. Реабілітований 6.10.1955 Миколаївським облсудом. (11337, 2678 – П)
Бондаревський Іван Пилипович
1900 р.н., с.Інгуло-Кам’янка, українець, освіта початкова, хлібороб. Заарештований 1.09.1920 Херсонсько-Миколаївською губернською ЧК (участь у збройному куркульському повстанні проти радянської влади: “повстання почалося у с.Новгородці: на мітингу виступили колишні офіцери, мобілізували усіх громадян віком 18-25 років і пішли на Куцівку, зайняли, але невдовзі червоні відбили, при наступі червоних на Новгородку повстанці чинили опір і згодом відступили в Інгуло-Кам’янку, іще мобілізували молодих до свого загону, але за три години село було взято червоними, більшість повстанців загинули, а три десятки втекли в різних напрямах” “Іван Бондаревський брав участь у повстанні зі зброєю в руках”). Засуджений 4.10.1920 колегією Херсонсько-Миколаївської губернської ЧК до 5 років ув’язнення в концтаборі. За амністією, оголошеною Всеукраїнським з’їздом рад, міру покарання зменшено на третину – до 3 років 4 місяців неволі. Реабілітований 16.05.1994 Кіровоградською облпрокуратурою. Інших осіб, заарештованих 2.09.1920 (Федось Каюда, Василь Стась, Олександр Бондаревський, Пилип Єременко, Григорій Полудненко, Макар Степка, Данило Момот, Петро Левицький, Павло Колодязьний), вирішено вважати як непричетних до повстання – звільнити і відправити в повітвійськкомат для зарахування в лави Червоної армії. (14166 – П)